Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

наплести вздору

  • 1 наплести

    наплести
    сов
    1. (кружев и т. п.) πλέκω (σέ μεγάλη ποσότητα)·
    2. перен разг κοπανάω ψευτιές:
    \наплести вздору λέω σαχλαμάρες.

    Русско-новогреческий словарь > наплести

  • 2 наплести

    наплесці; наплесьці; начаўпці
    * * *
    совер.
    2) перен. прост. наплесці

    Русско-белорусский словарь > наплести

  • 3 наплетать

    наплести и наплесть
    1) наплітати и наплітувати, наплести, (о мног.) понаплітати и понаплітувати, поплести що, чого. [Понаплітав личаків на всю сім'ю (Богодух.)];
    2) (наставлять плетением) на(д)плітати, на(д)плести, (теснее о плетне ещё) на(д)городжувати, на(д)городити, (о мног.) пона(д)плітати, пона(д)городжувати що. [Ліса місцями поосідала, треба понагороджувати (Мирг.)];
    3) (вздору) наплітати, наплести, наторочувати, наторочити, наплескувати, наплескати, набазікувати, набазікати, нацвенькувати, нацвенькати, наверзякати, (о мног.) понаплітати, понаторочувати, понаплескувати, понабазікувати, понацвенькувати. [Наплела такого, що й купи не держиться (Номис). Вам сто дурних казок про його наплетуть (Самійл.). Такого набазікаю, що й у шапку не забрати (М. Вовч.)];
    4) (на кого) набріхувати, набрехати, наклепувати, наклепати на кого, оббріхувати, оббрехати, обмовляти, обмовити кого. Наплете[ё]нный -
    1) наплетений, понаплітаний, понаплітуваний;
    2) на(д)плетений, на(д)городжений, пона(д)плітаний, пона(д)городжуваний;
    3) наплетений, наторочений, наплесканий, набазіканий, нацвеньканий, понаплітаний и т. п.;
    4) набреханий, наклепаний. -ться -
    1) наплітатися, наплестися, понаплітатися; бути наплітаним, наплетеним, понаплітаним и т. п.;
    2) (вдоволь) наплітатися, наплестися, (о мног.) понаплітатися и т. п.; срв. Плести, -ся. [Шабаш, хлопці, вже понапліталися, час і спочити (Лубенщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - наплест`и
    1) наплітати, наплести́, -плету, -плете́ш и мног. понапліта́ти; ( выплетать) випліта́ти, ви́плести, -плету, -плетеш
    2) (говорить вздор, сплетничать) напліта́ти, наплести́; (выдумывать, сочинять) випліта́ти, ви́плести; (сов.: наболтать) намоло́ти, -мелю́, -ме́леш, наплеска́ти, -плещу́, -пле́щеш, наторо́чити, наля́пати. наплета́ться напліта́тися; випліта́тися

    Русско-украинский словарь > наплетать

  • 4 напарывать

    напороть
    1) чего - напорювати, напороти, (о мног.) понапорювати чого. -роть чепухи - наплести (наверзти) (дурниць), наторочити, наблягузкати;
    2) -роть ногу - напороти ногу на що, сколоти (пробити, пропороти) ногу. Напоротый -
    1) напоротий, понапорюваний;
    2) сколотий, пробитий, пропоротий. -ться -
    1) (стр. з.) напорюватися, бути напорюваним, напоротим, понапорюваним;
    2) (натыкаться) напорюватися, напоротися, наражатися, наразитися, (ногой) настромлюватися, настромитися, наштрикуватися, наштрикнутися, нахромитися на що. [Напоровся на вила (Сл. Гр.). Чоловік із скирди впав, та на вила й нахромився (Борзенщ.)].
    * * *
    I несов.; сов - напор`оть
    ( ранить) напо́рювати, -рюю, -рюєш, напоро́ти, -порю́, -по́рєш
    II несов.; сов. - напор`оть
    1) (распарывать в каком-л. количестве) напо́рювати, -рюю, -рюєш, напороти, -порю́, -по́реш и мног. понапо́рювати
    2) (сов.: наговорить вздору) наверзти́, наплести́, -плету́, -плете́ш

    Русско-украинский словарь > напарывать

  • 5 наговаривать

    наговорить
    1) чего - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, набалакувати, набалакати, (шумя) нагомоніти, (о мног.) понаговорювати и т. п. чого. [Наговорив на осиці кислиці, а на вербі груші (Приказка). Наказав три мішки гречаної вовни (с три короба) (Приказка). Набалакав такого, що й за день не розбереш (Сл. Ум.). Нагомоніли повну хату (Богодух.)]. -рить вздору (чепухи, пустяков) - наплескати, нагородити, наверзти, наторочити, наплести, намолоти, (набормотать) намимрити, набубоніти, наха(ра)маркати, наварнякати, набелькотати, (наболтать) нацвенькати, напащекувати (дурниць, нісенітниць). [Се мабуть вам снилося, а ви й повну хату наторочили (Куліш)];
    2) на кого - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, лихословити, налихословити, наклепувати, наклепати на кого, обмовляти, обмовити кого, набріхувати, набрехати на кого, про кого, славу (неславу, лиху славу, поговір) пускати, пустити про кого, натуркувати, натуркати чого кому про кого. [Наговорив на його сім мішків горіхів (Свидн.). Накаже дідові на мене, а мені на діда (Звин.). Там такого на мене наклепав, що хоч з села тікай (Сл. Гр.). Набрехала на мене, що ходив я до тебе (Пісня). Не любить мене свекруха, обмовляє мене (М. Вовч.)]. Дурак сам на себя -вает - дурень сам себе обмовляє;
    3) (знахарски) наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, замовляти, замовити що (воду, зілля и т. п.). Наговоре[ё]нный -
    1) наговорений, наказаний, набалаканий, понаговорюваний и т. п.: наплесканий, наторочений, наплетений, намелений, наварняканий, наха(ра)марканий, нацвеньканий, напащекований;
    2) наговорений, наказаний, налихословлений, наклепаний, набреханий, натурканий;
    3) наговорений, нашептаний, замовлений. -ться -
    1) (стр. з.) наговорюватися, бути наговорюваним, наговореним, понаговорюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наговорюватися, наговоритися, набалакуватися, набалакатися, набесідуватися, нагомонітися. [З ким вірно люблюся, не наговорюся (Метл.)];
    3) (напрашиваться) напрошуватися, напроситися, напрохуватися, напрохатися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого з чим, на що; срв. Навязываться 3. [Напросився в гості на обід (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - наговор`ить
    1) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, наказа́ти, -кажу́, -кажеш сов., набала́кувати, набала́кати
    2) ( на кого-что - возводить напраслину) нагово́рювати, наговори́ти и мног. понагово́рювати (на кого-що); ( врать) набрі́хувати, -бріхую, -бріхуєш, набреха́ти, -брешу, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити, -влю, -виш и мног. пообмовля́ти (кого-що); (несов.: наушничать) наші́птувати, нату́ркувати, -кую, -куєш (на кого); ( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, наклепа́ти (на кого)
    3) этногр. наговорювати, наговорити, наші́птувати, нашептати, -шепчу́, -ше́пчеш, замовля́ти, замо́вити, -влю́, -виш

    Русско-украинский словарь > наговаривать

См. также в других словарях:

  • НАПЛЕСТИ — НАПЛЕСТИ, наплету, наплетёшь, прош. вр. наплёл, наплела; наплётший, совер. (к наплетать). 1. что и чего. Изготовить плетением в каком нибудь количестве. Наплести лаптей. Наплести кружев. 2. перен., чего или без доп. Наговорить вздору, насочинять …   Толковый словарь Ушакова

  • НАПЛЕСТИ — НАПЛЕСТИ, лету, летёшь; ёл, ела; лётший; летённый ( ён, ена); летя; совер., что и чего. 1. Наготовить плетением. Н. корзин. 2. Наговорить вздору, налгать (прост.). Н. всякой чепухи. | несовер. наплетать, аю, аешь (к 1 знач.). Толковый словарь… …   Толковый словарь Ожегова

  • Наплести целы лапти — Сиб. Пренебр. Наговорить много небылиц, вздору. ФСС, 119 …   Большой словарь русских поговорок

  • НАПЛЕТАТЬ — НАПЛЕТАТЬ, наплести или наплесть что, чего, изготовлять плетеньем в количестве; | наставлять плетеньем, надплетать; | * нагородить, наболтать вздору. Много ли наплел лаптей? Наплети оборы, измохрились. Такую наплел, что нелюбо не слушай. |… …   Толковый словарь Даля

  • ЛАПОТЬ — В лапоть. Новг. О большом количестве чего л. НОС 5, 7. Войти в один лапоть. Народн. Устар. Разделить что л. поровну, справедливо. БМС 1998, 331. Звонить в лапоть. 1. Пск. Неодобр. Болтать, пустословить. ПОС 12, 293. 2. Народн. Неодобр.… …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»